ГІС галузі. Ліцензія чи «open sourсe» ?

Україна має значний досвід в розробці інформаційно-аналітичних галузевих систем державного рівня на базі ГІС та ДЗЗ, які вміщують функції моделювання і прогнозування ситуацій, оцінки ризиків відповідно до європейських стандартів тощо.

Історично склалося так, що біля 70% ліцензійного програмного забезпечення ГІС, яке офіційно купується в країні, розроблено компанією ESRI. На цій програмній платформі створено геоінформаційну складову Урядової Інформаційно-аналітичної Системи України з надзвичайних ситуацій, спеціалізовану систему Міністерства оборони України, систему геоінформаційного забезпечення ситуаційного центру Ради Національної Безпеки і Оборони України, системи моніторингу транспортних засобів інспекцій Міністерства екології та природних ресурсів України, низку програмних комплексів інформаційного забезпечення дорожньої галузі України (Укравтодор) тощо.

В останній час широкий розвиток в Україні і світі отримали програмні продукти та геодані відкритих ресурсів (open source). Такі загальновідомі ресурси геоданих і сервісів доступу, як Google map і Yandex map, поширені програмні ГІС вільного використання QGIS, gVSIG, SAGA GIS та ін. пропонують безкоштовне користування картами, космічними знімками, розробку і виконання певних сервісів доступу, відображення та аналізу на безкоштовних засадах. Завдяки таким системам людство зробило великий крок вперед щодо розуміння можливостей, які надають електронні карти, системи супутникової навігації та космічні знімки. Важко переоцінити внесок систем такого типу щодо впровадження систем електронного картування, просторового аналізу і дистанційного зондування Землі для науковців, студентів і навіть школярів. На даль, легкість і доступність демонстраційних версій інформаційних систем вказаного типу, а також слабка інформованість спеціалістів в галузі ІТ щодо основних принципів організації та аналізу геоданих с

творює ілюзію легкості і майже нульової вартості їх впровадження на професійному рівні.

Прихильники «безкоштовних» розробок на платформах вказаного типу для галузевих професійних ІТ систем державного управління не враховують дуже важливі моменти до яких модна віднести наступне:

1) Штрафи

Користування безкоштовними програмними продуктами в комерційних цілях категорично заборонено багатьма виробниками. Так в умовах користування продуктів Карти Google, наприклад, чітко вказано в розділі «Заборонено»:

«…d. використовувати служби Карти Google і Google Планета Земля, щоб створювати чи доповнювати інші набори картографічних даних (включно з наборами даних для картографування й навігації, базами даних компаній, списками розсилки та телемаркетингу), що використовуються в продукті, який замінює служби Карти Google і Google Планета Земля або є їх аналогом;

е. використовувати будь-яку частину служб Карти Google і Google Планета Земля разом із продуктами чи сервісами інших розробників для навігації або автономного контролю переміщення траспортних засобів у реальному часі або у зв’язку з цими цілями (це не стосується спеціальних функцій від Google, таких як Android Auto або «Надіслати в авто»);»тощо.

Суми штрафів, які вже активно застосовуються в країнах Євросоюзу щодо любителів безкоштовних ресурсів та сервісів в комерційних розробках здатні довести до банкрутства середніх розмірів компанію.

2) Відсутність гарантій

Ресурси та системи вказаного класу є продуктом колективної творчості випадковим чином підібраних розробників з різних країн, кожен з яких створює свій сегмент системи або сервіс в міру свого розуміння технології та професійних навичок. Безкоштовна платформа «open source» не передбачає витрат на таку досить коштовну статтю, як тестування, тому фактично за якість продукту такого типу розробники не відповідають. Таким чином, під гаслом «безкоштовно» в галузеві системи та системи державного управління впроваджуються програмні продукти, за якість даних та сервісів яких ніхто не несе відповідальність.

Так в «Загальних положеннях та умовах Google» вказано, що контент ресурсу є об’єднанням вмісту багатьох джерел, але «це не означає, що ми перевіряємо вміст, тому не слід припускати, що ми це робимо… Деякі юрисдикції передбачають певні гарантії, наприклад, опосередковану гарантію придатності для продажу, відповідності певній меті та непорушення прав інтелектуальної власності. Наскільки це дозволено законодавством ми відмовляємося від усіх гарантій».

3) Повнота і актуальність

Деякі «open source» джерела пропонують досить широкий спектр геоданих, якість, повнота та актуальність яких візуально краще, ніж у державних електронних карт України. Проте, мало хто розуміє, що детальними та актуальними на картах цього типу по суті є тільки дорожня мережа та межі на ній населених пунктів. Саме ця інформація постійно оновлюється за рахунок виробників навігаторів. Тому сподіваючись на відвідну актуальність та повноту відтворення на картах, які є у вільному доступі , інших шарів, таких як рослинність, гідрографія, землекористування тощо марно. З цієї причини використання таких даних для навігації або розширення власних знань про географію планети цілком виправдано. Але для державних або галузевих систем, де питання легітимності геоданих і точності їх просторової прив’язки впливають на вирішення питань землевласників, проектування, землекористування, а також передбачають відповідальність за надану інформацію, використання вказаних ресурсів повинно бути обмежено виключно цілями додаткового інформування.

4) Реальна вартість «безкоштовних» систем

Безкоштовними «open source» продукти можна вважати лише у відношенні до користувачів, яких повністю влаштовує наявний функціонал системи. Але галузеві системи потребують суттєвої переорієнтації на проблеми галузі та доповнень професійними алгоритмами, моделями і сервісами. Системи державного управління та системи прийняття управлінських рішень крім цього ще й потребують високого ступеня автоматизації спеціалізованих бізнес-процесів. Як показав досвід вітчизняних розробок в сегменті галузевих систем та систем державного рівня, вартість витрат на створення необхідних елементів та сервісів «з нуля» із залученням необхідної кількості програмістів і технологів відповідної кваліфікації може в кілька разів перевищити витрати на розробку за допомогою бібліотек програмних модулів ліцензійної платформи з урахування вартості ліцензії.

Крім того, намагання зекономити ще й на залученні спеціалістів в галузі геоінформатики та вирішити проблему власними спеціалістами, які не мають належного досвіду і підготовки щодо роботи з геоданими та системами просторового аналізу, приводить до фатальних помилок в архітектурі систем, виборі моделей даних та алгоритмів просторового аналізу. Зазвичай це викликає нові значні витрати на переробку системи або навіть припинення розробки «тупікової» гілки з відповідною втратою вкладених в неї фінансових ресурсів. Ліцензійні ж продукти, такі як ESRI, наприклад, автоматизуючи процеси створення геоданих, пропонують в якості базових сотні готових тематичних моделей даних, сервіси створення метаданих за вибраним стандартом, сучасні інструменти організації, обробки та перевірки просторової інформації, чим дійсно суттєво економлять ресурси розробника.

В Таблиці 1.1 наведено результати порівняння функцій, використовуваних для геоінформаційного забезпечення транспортних систем Європи та США для ліцензійної платформи ArcGIS та найбільш розповсюджених «open source» ГІС платформ.